Докторська дисертація

Сучасні знання в окремих галузях науки і відповідних їм наукових дисциплінах, являють собою практично нескінченну область теоретичних досліджень і дослідницьких експериментів, що служать в загальному вигляді інструментом розвитку людської цивілізації, а більш конкретно, на рівні інтересів особистості-вченого – підвищення можливостей його професійної і творчої самореалізації.

Дана самореалізація для вченого, який вже має ступінь кандидата наук або Ph.D (доктора філософії) в певній сфері, можлива за умови написання і захисту докторської дисертації, результатом чого є здобуття вченого (наукової) ступеня доктора в конкретній (відповідно до офіційно затвердженого переліку ) області наук.

Що з себе представляє докторська дисертація?

Докторська дисертація, або більш формально – дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук, являє собою наукову роботу, в якій відображено матеріал і результати досліджень докторанта (здобувача ступеня доктора наук), що мають особливе значення в розвитку певної галузі науки.

За своїм змістом докторські дисертації – це роботи особливої цінності, тому вони повинні бути виконані на істотно більш високому рівні, ніж кандидатські дисертації або Ph.D-роботи.

Їх відрізняє не тільки значно більший обсяг (зазвичай більше 300 сторінок, п’ять розділів) і використання дуже великого списку використаних джерел, але, перш за все, наукова значущість обраної теми і роль, яку здатне зіграти впровадження отриманих і відображених в роботі результатів як в поглибленні знань в науковій області, так і в рішенні проблем практики.

Як потрібно готуватися до написання докторської дисертації?

Підготовка до написання докторської дисертації пов’язана з наступним:

  • необхідністю набагато більш поглибленого дослідження проблематики, окресленої темою, предметом і об’єктом дослідження;
  • потребою вивчення великого масиву актуальних наукових літературних джерел;
  • наявністю глибоких знань за обраною спеціалізацією і наукової професійної практики.

При цьому, в загальному вигляді, написання докторських дисертацій передбачає реалізацію послідовності дій, характерних для будь-якої наукової роботи (кандидатської, Ph.D, магістерської):

  1. розробка плану роботи;
  2. збір, аналіз, узагальнення та структурування вихідних матеріалів;
  3. написання теоретичного блоку дослідження на основі аналізу матеріалу;
  4. проведення наукових досліджень із залученням існуючої методології та можливою її зміною, удосконаленням;
  5. аналіз і інтерпретація отриманих результатів дослідження;
  6. подання наукового тексту відповідно до діючих правил оформлення докторської дисертації.

Захист докторської дисертації

Процес захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук повинен являти собою приклад високого рівня насамперед наукової, а також професійної підготовки здобувача, його логічних міркувань, ясного розуміння проблематики.

Глибоко продумана інтерпретація результатів дослідження, які представлені в науковій роботі, виносяться на розсуд наукової громадськості.

Перш ніж приступити до написання докторської дисертації, необхідно вивчити і зрозуміти значення цілого комплексу наукових методів і підходів, отримати відповідні навички роботи з науковою інформацією і формулювання власних умовиводів і висновків, створення оригінального наукового тексту з відповідним стилем викладу матеріалу.

Творча оригінальність докторської дисертації може проявитися в застосуванні нового методу дослідження або в використанні методу, відомого на сьогоднішній день, для дослідження нової проблеми, у виявленні нових законів або закономірностей, щоб довести, що закономірність діє і підтверджується на практиці, показати, що існуючі припущення або наукові погляди, поширені досі, невірні або не повною мірою обґрунтовані, або ж можуть бути вважається правильними тільки щодо певних умов.

Вся складність написання докторської дисертації

Таким чином, процес написання докторської дисертації і її захисту – складний виклик для будь-якого вченого, що вимагає істотних витрат часу та інших ресурсів.

Тому досить часто претенденти ступеня доктора наук, з огляду на масштаб і складність роботи, задіюють для досягнення своїх наукових цілей інших дослідників або науково-консалтингові організації, що допомагає не тільки оптимізувати роботу на шляху до мети – ступеня доктора наук, а й отримати оцінку своїх наукових рішень і їх обґрунтованості, так би мовити, «ззовні», від іншого вченого, зацікавленого в успішному захисті дисертації, змоделювавши таким чином процес захисту для вирішення можливих проблем в роботі ще до самої процедури захисту.