Наукові статті

Відповідно до «Порядку присудження наукових ступенів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, для захисту дисертацій різного рівня (кандидатської, Ph.D. чи докторської) і отримання за результатами цього захисту відповідного наукового ступеня, необхідно опублікувати певну кількість наукових статей, в яких відображені основні наукові результати дисертації, представлена апробація матеріалів дослідження.

Написання наукових статей – досить складна робота, що обумовлена не тільки необхідністю повноцінного відображення в тексті результатів проведених досліджень або теоретичних досліджень, а й потребою зробити це структуровано, відповідно до певного формального порядку (обсяг тексту, послідовність викладу матеріалу, кількість і актуальність літературних джерел, актуальність проблеми і даних, що використовуються для її подання).

При цьому найважливішими критеріями якості наукових статей є лаконічність викладу матеріалу і відповідність науковому стилю, тобто – в мінімумі тексту має бути представлено максимум інформації, при цьому даний текст слід писати науковою мовою, уживаній в конкретній сфері науки, якій стаття присвячена.

Статті ВАК

Під загальновживаним виразом «Статті ВАК» в сучасному українському науковому співтоваристві маються на увазі наукові статті, створені відповідно до вимог і опубліковані в наукових виданнях, що включені до переліку видань, рекомендованих МОН (Міністерством освіти і науки) України для публікації результатів дисертаційних досліджень.

В принципі, тільки опубліковані в цих виданнях наукові статті можуть бути включені в число статей для виконання вимог МОН щодо мінімальної кількості публікацій для захисту дисертацій різних рівнів.

У всіх подібних виданнях використовується стандартна (рекомендована МОН) структура викладу матеріалу (з можливими незначними відхиленнями за формою, але не за суттю):

  1. Вступ (постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими практичними завданнями).
  2. Аналіз актуальних (свіжих) досліджень і публікацій, на які спирається автор в процесі дослідження, представленого в статті.
  3. Виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячується означена наукова стаття (конкретній дослідницькій проблемі).
  4. Формулювання мети і завдань статті, на підставі чого читач має можливість визначити корисність пропонованої статті для себе. Даний пункт повинен бути обумовлений і мати конкретний зв’язок із загальною проблемою і проаналізованою літературою, тобто – досягнення поставленої мети покликане сприяти ліквідації «білих плям» в загальній проблемі шляхом формування наукових рекомендацій щодо вирішення конкретної дослідницької проблеми.
  5. Виклад матеріалу дослідження і його проміжних результатів (основна частина тексту наукової статті). Доцільна також згадка про методи вирішення дослідницьких завдань і виклад отриманих в результатів.
  6. На закінчення наводяться висновки за результатами представленого наукового дослідження, коротко окреслюються перспективи подальших досліджень в цьому напрямку (в рамках вирішення загальної проблеми).

Обсяг «статей ВАК» зазвичай сягає 8-16 сторінок (шрифт Times New Roman Cyr, 14 pt, полуторний інтервал), кількість джерел літератури – близько 10.

Статті Scopus

Процес розвитку української наукової спільноти не може бути ізольований від міжнародних тенденцій, так як дійсно важливі наукові досягнення є загальносвітовою цінністю і повинні бути визнані міжнародним науковим співтовариством.

У зв’язку з цим, при оцінці продуктивності вченого у вітчизняній науці все більшого значення має наявність у нього публікацій у виданнях, включених в базу «Scopus».

«Scopus» – наукова база даних, підтримувана видавництвом «Elsevier», що містить інформацію про опубліковані наукові праці, такі як статті в наукових журналах, книги, матеріали конференцій і патенти.

Найважливішою функцією цієї бази, яка надає можливість оцінити рівень підготовки вченого і його активність в проведенні та апробації наукових досліджень, є її розгляд як інструменту для відстеження цитованості статей, які опубліковані в наукових виданнях.

На основі цього можливо визначити наскільки активно використовуються (цитуються) роботи конкретних учених, а також в яких виданнях представлені найцікавіші (цитовані) роботи. Це дозволяє виділяти:

  • вчених, які плідно працюють, роботи яких читають у всьому світі, використовують для проведення власних досліджень інші дослідники;
  • якісні видання, де публікуються цікаві науковому співтовариству роботи затребуваних в науковому світі вчених.

Однією з вимог для допуску до захисту дисертацій (кандидатської, Ph.D., докторської) стала наявність у вченого публікацій у виданнях, включених в базу «Scopus». Увага при оцінці рівня підготовки і плідності вченого приділяється також рівню цитування його робіт у виданнях рівня «Scopus» або «WoS».

Вимоги до статей «Scopus» досить високі, це відноситься як до обсягу статей (в середньому 4000-6000 слів), так і до структури викладу матеріалів, свіжості і кількості джерел (30-40 джерел, з них за останні 3 роки – не менше 20-ти, обов’язково використання іноземних джерел). Загальновживаною мовою для статей «Scopus» є англійська.

Статті WoS

«WoS» (Web of Science Core Collection (до 2014 – Web of Science)) – альтернативна «Scopus» реферативна платформа наукової літератури і патентів, що охоплює матеріали з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва. На даний момент функціонує як Clarivate Analytics.

Дана база, як і «Scopus», служить інструментом для визначення рівня підготовки вчених, цитованості їх робіт, досить серйозно ставлячись до підтримки рівня своєї бази видань, включаючи туди тільки якісні видання з затребуваними публікаціями, відповідними вимогам до наукових статей високого міжнародного рівня (як за формою, так і за змістом).

Зазвичай розмір статті у виданнях, включених до списку «WoS» дещо більше, ніж в «Scopus» (більше 7000 слів). Також як і в «Scopus» статті пишуться англійською та проходять рецензування кваліфікованими експертами-рецензентами, фахівцями з проблематики статті.

Рекомендована структура викладу матеріалу в статтях, публікованих у виданнях з переліку «WoS» (схожа зі структурою в «Scopus») наступна (можливі відхилення в конкретних журналах, частіше за формою, але не за суттю):

  1. Назва (тема) статті (зазвичай рекомендується до 10 слів).
  2. Анотація (Abstract) – зазвичай не менше 20 рядків.
  3. Ключові слова (Keywords) – зазвичай не менше 12 слів.
  4. Список використаної літератури (References).

У списках літератури статей «WoS» наводиться близько 30-40 джерел (для українських дослідників орієнтир – близько половини – іноземні), з них не менше 20-ти – за останні 3 роки.

Рекомендується також включення в роботу малюнків і таблиць, особливо якщо стаття не загальнотеоретична і пов’язана з вирішенням конкретних практичних проблем.